Один з козаків повідав, що вже в третьому тисячолітті до нашої ери пращури розводили свиней, які мали статус культової тварини.

     Другий козак смакуючи обідом запитує: «А чи знаєте ви як важливо вміти заготовити свинину і сало на майбутнє? Це дуже необхідно для виживання. Сало можна приготувати різними способами: солити, коптити, вживати свіжим. Неможливо уявити козака, який при собі не мав би свіжого шматку сала, часнику та житнього хліба.»

      Цікаво знати: зараз додались такі рецепти заготування сала: заморозити, герметично закрити у банку, перетворити у смалець, сало натовкти з часником, додати різні приправи та перець.

      Ще один козак долучається до бесіди: «А як цікаво, що вороги шаленіють, коли бачать як ми смакуємо сало та обходять свинину стороною, хоча все інше забирають».

     Четвертий козак наголошує, що найголовнішою особливістю сала є довгий термін зберігання та властивість надавати сил під час довгої битви.

     Цікаво знати, що і зараз сало є цінним продуктом, гарним запасом для подорожей, бо не псується, навіть, при високій температурі.

     Матуся побачила, що малюку цікаво, але треба спати та вирішила від себе додати, зо українці дуже шанують сало, використовують в медицині як знеболювальне та протизапальне та в косметології. Більш того, існує пам’ятник Свині у Полтаві, у Львові є музей-ресторан «Сало», у Луцьку був виготовлений найбільший бутерброд із салом – 73 метри та видається журнал «Сало».

   Цікаво, що українці отримали прізвисько «Салоїди» - завдяки своєму культурному вподобанню.